У Дніпрі, в Музеї АТО, презентували документальний фільм «По той бік Ізоляції» – про журналіста та письменника Станіслава Асєєва, автора Радіо Свобода, який два з половиною роки провів у полоні бойовиків в окупованому Донецьку. Стрічку створили дніпровські правозахисники. Її показ приурочили до Міжнародного дня на підтримку жертв катувань.
До початку бойових дій на Донбасі це було місце творчості, мистецтва та тусовок. Зараз «Ізоляція» стійко асоціюється зі знущаннями та тортурами. Донецький концтабір, створений російськими гібридними силами на вулиці Світлого Шляху, 3, вже сьомий рік поспіль руйнує долі тих, хто там опинився як заручник.
У фільмі про «Ізоляцію» колишній її утриманець Станіслав Асєєв називає це місце «цілодобовим конвеєром тортур». Він відверто розповідає про фізичний і психологічний тиск, який довелося пережити в тих стінах, про поступову адаптацію до іншого, вільного життя, а також шукає відповідь на непросте запитання: що далі?
«Цілодобовий конвеєр тортур»
Керівниця громадської організації «Форпост» Олена Подолян, співавторка фільму, каже: стрічка – не тільки про тортури на окупованому Донбасі, а й про відповідальність злочинців за порушення прав людини та необхідність вдосконалення національного законодавства. Це також спроба українських правозахисників привернути увагу міжнародної спільноти до того, що в ХХІ столітті в майже самому центрі Європі діє концтабір.
«Нам важливо не тільки розказати, що на окупованій території є тортури, але й показати, як це відбувається, наскільки це жорстоко, бо це застосовується до людей, незалежно від віку й статі, і яка мета цього. Аби з цим явищем боротися, треба це розуміти», – сказала Олена Подолян.
Надія на ОБСЄ
У коментарі Радіо Свобода герой стрічки Станіслав Асєєв зазначив, що цей фільм, так само, як і його книга, є частиною правозахисної кампанії, в якій він бере участь від часу свого звільнення із заручників, аби це ганебне для цивілізованого світу місце – «Ізоляція» – припинило своє існування.
«Уже півтора року на всіх можливих майданчиках я розповідаю про «Ізоляцію». Це перш за все – сама книжка, яка перекладається різними мовами, це й зустрічі з представниками міжнародних інституцій і представниками політичних еліт Заходу. Я чудово розумію, що найбільш потужний засіб впливу – це відеоряд, тому, можливо, це одне і головних завдань надалі – зняти художній фільм на основі книжки. А цей фільм, який презентований, – проміжний між книгою та великим художнім фільмом. Це документалістика, яка показує глядачеві тему «Ізоляції», якою я її побачив.
На жаль, на сьогодні міжнародні організації лише роблять офіційні звіти. Нещодавно я зустрічався з головою ОБСЄ, я дуже сподіваюся на її результати, адже вище вже немає куди звертатися. Як письменник я дуже критично ставлюся до того, що роблю, але ця книжка, яка з’явилася «завдяки» «Ізоляції», «завдяки» тому, що я там перебував, – поки найкраще з усього, що я створив. Я просто описав те, що відбувалося в тому місці», – сказав Радіо Свобода Станіслав Асєєв.
«Ламали пальці, зривали нігті, застосовували електричний струм…»
Презентації стрічки в Дніпрі передувало театралізоване дійство в холі музею. Музейники та правозахисники в невеликих інтерактивних постановках реконструювали сцени викрадення людей, допитів, тортур та псевдосудів на окупованій частині Донбасу.
Юристка «Правозахисної групи «Січ» Юлія Полєхіна, яка займається документуванням таких історій й зібрала свідчення десятків колишніх бранців, зазначає, що «сценки» створили на основі реальних подій.
Воєнні злочини не мають терміну давності, злочинці будуть покарані, треба лиш зібрати свідченняЮлія Полєхіна
«Те, що ми побачили, – це реальні історії. Погрози, побиття, фізичний вплив – це далеко не повний перелік тих жахіть, яких завдають бранцям. Ламали пальці, зривали нігті, застосовували електричний струм, і люди були готові зробити все, щоб припинити біль. Міжнародними документами, зокрема Женевською конвенцією, заборонені будь-які види катувань. Це вважається воєнним злочином. А воєнні злочини не мають терміну давності, злочинці будуть покарані, треба лиш зібрати свідчення, чим ми й займаємося», – сказала правозахисниця.
У «Правозахисній групі «Січ» розповідають: вже майже сім років надають безоплатну юридичну допомогу постраждалим від війни на Донбасі, зокрема, колишнім військовополоненим та цивільним заручникам. Задокументували понад сотню свідчень таких людей й подали їх у вигляді скарг до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
«Розгляд цих справ у Європейському суді з прав людини дає надію цим людям на міжнародну реакцію, на зрештою отримання компенсацій», – зауважила виконавча директорка організації Ольга Волинська, яка є сценаристкою та режисеркою фільму «По той бік Ізоляції».
Що ж до самого фільму «По той бік Ізоляції», то, каже Ольга Волинська, він є першим у циклі з чотирьох історій про проблему тортур в Україні. Над трьома іншими ще працюють. Згодом їх покажуть на українських телеканалах, а далі на них чекають презентації в Україні та за кордоном, зокрема у Великій Британії.
За офіційними даними, наразі в руках бойовиків на окупованій частині Донбасі, перебуває щонайменше 250 заручників.
